Заняття в Школі мовних екологів «Бути мовним екологом – це вимога часу!»

 У сучасному інформаційному просторі особливого значення набуває мовна екологія – розділ мовознавчої науки, спрямований на збереження чистоти, культури та духовної сили української мови. Очільниця Школи мовних екологів, що діє при ННЦ проблем педагогіки і психології, професорка Галина Білавич на початку заняття зазначила: «Бути мовним екологом означає відповідально ставитися до власного мовлення, дбати про якість мовного середовища, сприяти поширенню грамотної, красивої та змістовної української мови в усіх сферах життя. Утім, ситуація, яка сталася в практиці, за словами професора Павла Гриценка, очільника Інституту української мови НАН України, нерідко нагадує «мовне каліцтво», що проявляється у спотворенні норм української мови, засміченні мовлення суржиком, росіянізмами, надмірним вживанням англіцизмів, іншими невиправданими запозиченнями, мовними штампами, агресивною комунікацією. Воно негативно впливає на мовну культуру українства, збіднює виражальні можливості рідної мови та послаблює національну мовну ідентичність. Саме тому завдання Школи мовних екологів – берегти чистоту українського слова, формувати культуру спілкування та протидіяти явищам мовного каліцтва, що руйнують мовне середовище».

Традиційно пари в Школі мовних екологів для уодівців разом із професоркою Галиною Білавич проводять студенти. Цьогоріч заняття «Бути мовним екологом – це вимога часу!» відбувалося за участі Вероніки Озарко (студентки-волонтерки та співочільниці Школи мовних екологів, старости  наукового гуртка «Мовні екологи», що діє на кафедрі початкової освіти та освітніх інновацій), здобувачок другого (магістерського) рівня вищої освіти Анастасії Шумило, Олени Невінської, студентки 2 курсу Фахового коледжу УКД Софії Савчук.

Серед основних завдань Школи мовних екологів – формування в дітей і юнацтва усвідомленого ставлення до мовних процесів, популяризація культури українського мовлення, ознайомлення з нормами сучасної української літературної мови, розвиток умінь аналізувати мовні явища й знаходити шляхи подолання мовних проблем, уміння бачити помилки та виправляти їх, навички екологізувати мовне довкілля. Важливим напрямом роботи є також виховання активних захисників української мови, здатних бути прикладом української мовної культури у своєму середовищі.

Тож завдання, які організатори Школи мовних екологів пропонували юним студентам УОДу, були спрямовані на те, щоб не тільки правильно говорити й писати, а й усвідомлювати красу й силу українського слова, його вплив на людину та суспільство. Усі завдання (творчі, на редагування тексту, мовні розминки, мовнодидактичні ігри тощо) слугували меті – створювати мовноекологічне довкілля, у якому панують відповідальність і любов до української мови.

Бути мовним екологом за умов російської агресії – означає бути небайдужим до майбутнього української мови, зберігати її чистоту, плекати мовну культуру та сприяти утвердженню українського слова як важливого складника національної безпеки, духовності та громадянської свідомості. Формування національно-мовної особистості є одним із найважливіших завдань сучасної освіти, особливо за умов війни, коли українська мова стала не тільки засобом спілкування, а й символом національної гідності, духовної стійкості та незламності українського народу. Особливо емоційною та натхненною стала творча частина заняття, під час якої діти писали щирі листи підтримки Героям, за допомогою олівців, фломастерів створювали барвисту вишиванку для них.

Галина Білавич у зв’язку із цим наголосила: «Сьогодні захист української мови є невід’ємним складником захисту української державності. Саме тому особливого значення набуває діяльність відомих українських мовознавців, які присвятили своє життя утвердженню авторитету української мови.  З-поміж них –  Павло Гриценко, який послідовно обстоює право українців на власний мовний простір, наголошує на важливості збереження мовної самобутності та підкреслює, що мова є одним із фундаментів національного буття, тому необхідно позбуватися «мовного каліцтва». Наукова й громадянська позиція вченого є прикладом служіння українському слову та українській культурі».

Студентки-волонтерки Олена Невінська, Вероніка Озарко, Анастасія Шумило, Софія Савчук розповіли юним учасникам УОДу про свої успіхи в дослідженні проблем екології української мови. Підкреслили, що за умов війни особливої актуальності набуває місія мовних екологів. Сьогодні бути мовним екологом – це вимога часу й означає свідомо дбати про чистоту й культуру мовлення, протидіяти засміченню мовного простору, поширювати якісне українське слово та формувати середовище, у якому українська мова звучить природно, грамотно й престижно. Тож це не тільки освітня, мовна, а й громадянська позиція кожного. Мовний еколог сьогодні – це патріот, який розуміє, що боротьба за Україну відбувається не тільки на полі бою, а й у сфері культури, мови, освіти й науки, а також повсякденного спілкування. Захищаючи українську мову, ми захищаємо право майбутніх поколінь бути українцями, знати свою історію та будувати власне майбутнє у незалежній державі. Формуючи мовну культуру, ми водночас формуємо національну свідомість, громадянську відповідальність і духовну стійкість. Адже сильна українська мова – це сильна Україна, а свідомий мовний еколог – це людина, яка своєю щоденною працею зміцнює національний простір, утверджує українські цінності й наближає нашу спільну перемогу. Із цією метою учням запропоновано низку змістовних завдань, присвячених екології української мови.

У процесі виконання різнопланових завдань відбувалося знайомство з учасниками УОДу, юні студенти опановували культуру українського мовленнєвого етикету, закріплювали мовні формули вітання, прощання, вибачення, подяки тощо, вчилися правильних форм звертання, зокрема й один до одного, що створювало дружню та невимушену атмосферу. Паралельно юні мовознавці вдосконалювали свої знання з орфографічних норм української мови. Задля цього редагували текст листа, написаний з помилками.

​Справжнім захопленням для всіх став фінал заняття, який пройшов в ігровій та командній формі. Поділившись на чотири команди, уодівці влаштували інтелектуальне змагання, складаючи анаграми на основі слова «милозвучність». Результати гри приємно вразили та навіть здивували: команди знайшли майже однакову кількість слів, продемонструвавши глибокі, цікаві та зовсім неочевидні мовні знахідки. Це вкотре довело, що в УОДі навчаються    обдаровані діти.

Наприкінці заняття очільниця Школи мовних екологів ближче познайомила юних студентів УОДу зі здобувачками другого (магістерського) рівня вищої освіти Веронікою Озарко, Анастасією Шумило, Оленою Невінською як авторками численних наукових праць у галузі мовної екології, дослідницями  різних проблем у галузі культури українського наукового мовлення, Софією Савчук як багаторічною юною студенткою Школи мовних екологів УОДу (2017-2023 рр.), а сьогодні однією з найкращих знавців української мови в Україні (цьогоріч  студентка посіла перші місця одразу в чотирьох фінальних престижних філологічних змаганнях: XVI Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (1 місце),  Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України з української мови (1 місце), Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови і літератури (2 місце), XXVI  Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика (3 місце)).

Такі приклади надихають юних знавців української мови досягати вершин у її вивченні. Школа мовних екологів – той майданчик, що сприяє формуванню мовної особистості, мовноекологічного світогляду школяра, розвитку мовної  культури, а її діяльність спрямована на виховання поваги до української мови як найважливішої духовної цінності українського народу, розвиток навичок грамотного й доречного мовлення, удосконалення комунікативної компетентності й критичного ставлення до явищ сучасного мовного середовища.