ШКОЛА КРАЄЗНАВСТВА

Школа краєзнавства Університету обдарованої дитини: юні дослідники відкривали таємниці лікарських рослин

12 червня 2026 року в Університеті обдарованої дитини (УОД) відбулося заняття Школи краєзнавства (очільниця – кандидат педагогічних наук, доц. кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, викладач Коломийського педагогічного фахового коледжу Івано-Франківської обласної ради Уляна Борис) за програмою «Щоденник юного дослідника».

Організацію та науково-методичний супровід діяльності Школи краєзнавства забезпечує Навчально-науковий центр проблем педагогіки і психології, який координує роботу УОДу та впроваджує сучасні освітні технології розвитку дитячої обдарованості. Саме завдяки діяльності Центру, науковим консультантом якого є викладач Уляна Борис, юні студенти мають можливість долучатися до інтерактивних досліджень, пізнавальних проєктів і практикоорієнтованого навчання, що поєднує знання з різних галузей науки.

Попри те, що через несприятливі погодні умови заплановану екскурсію до міського парку довелося перенести, юні студенти УОДу не втратили нагоди здійснити захопливу мандрівку у світ природи та краєзнавства.

Заняття було присвячене вивченню лікарських рослин рідного краю. У доступній і цікавій формі діти знайомилися з рослинами, які часто трапляються в довкіллі, але далеко не завжди помічаються в повсякденному житті. Використовуючи інтерактивні методи навчання, елементи дослідницької діяльності та STEM-підхід, учасники УОДу виконували різноманітні квестові завдання, відновлювали «загублені сторінки травника», розгадували загадки та працювали з інформаційними матеріалами.

Особливу увагу викладач приділила таким лікарським рослинам, як подорожник, кропива, липа, кульбаба, шипшина та конюшина. Школярі дізналися про їхні лікувальні властивості, значення для здоров’я людини, особливості використання в народній медицині та важливість дбайливого ставлення до природних ресурсів.

Важливим інструментом роботи став «Щоденник юного дослідника», який допоміг поєднати краєзнавчі знання з практичними завданнями, спостереженнями та використанням сучасних цифрових ресурсів для вивчення рослинного світу. Такий формат роботи сприяв розвитку дослідницьких умінь, навичок аналізу та узагальнення інформації, формуванню екологічної свідомості й пізнавального інтересу до природи рідного краю.

 «Щоденник юного дослідника» – сучасний навчальний інструмент, який активно застосовує у своїй викладацькій діяльності доц. Уляна Борис. Присутні на занятті студенти-практиканти мали змогу, окрім іншого, ознайомитися із сучасною методикою формування природничих знань у молодших школярів. Важливо, що діяльність Школи краєзнавства виходить за межі простого засвоєння фактів про природу. Вона спрямована на формування екологічної культури, відповідального ставлення до природного середовища, виховання допитливості й дослідницького мислення. Саме такі заняття через інтеграцію природничої, краєзнавчої та дослідницької освіти закладають основи природничої грамотності, яка є неодмінним складником сучасної освіти та необхідною умовою виховання юного українця як свідомого громадянина, усебічно обдарованої особистості.

Особливої цінності заняттю надало творче використання історико-педагогічної спадщини Галичини міжвоєнної доби ХХ століття. Під час підготовки матеріалів викладачка звернулася до методичних напрацювань тогочасних українських педагогів-природознавців, осучаснивши їх відповідно до потреб сучасної початкової освіти та вимог Нової української школи. Джерельною основою стали публікації в українських педагогічних часописах «Учитель», «Рідна школа», «Шлях виховання й навчання» та ін., а також матеріали дитячих журналів «Дзвіночок», «Світ дитини», «Наш приятель», які широко популяризували краєзнавчі та природничі знання з-поміж тогочасних  школярів, робили акцент на природозбереженні, національно-патріотичному, громадянському вихованні тощо. Так, використано поширений у галицькій педагогіці метод безпосереднього спостереження за природою, ведення учнівських щоденників спостережень, створення тематичних колекцій і «травників», проведення природничих ігор і пізнавальних (віртуальних) мандрівок. Осучаснено й творчо переосмислено практику дослідницьких завдань, які пропонували учням самостійно вивчати лікарські рослини своєї місцевості, збирати інформацію про їхні властивості та застосування в народній медицині. Поєднання історичного педагогічного досвіду з інтерактивними технологіями, STEM-підходом і цифровими ресурсами дало змогу зробити заняття змістовним, науково обґрунтованим і водночас цікавим для сучасних школярів. Такий акцент також підкреслює один із напрямів діяльності ННЦ проблем педагогіки і психології, як-от вивчення, популяризацію та творче впровадження найкращих надбань української педагогічної спадщини в сучасний освітній процес.

Тож інтерактивне заняття, проведене Школою краєзнавства з використанням міждисциплінарного підходу, краєзнавчого й інших принципів, укотре засвідчило, що природничі знання найкраще засвоюються тоді, коли дитина є не пасивним слухачем, а активним дослідником, який самостійно відкриває закономірності природи та вчиться бачити її красу й цінність.