Університет обдарованої дитини: майже десять років успішного розвитку дитячої обдарованості та старт проєкту «Цікаві канікули – 2026»

1 червня 2026 року волонтери Університету обдарованої дитини (УОД) розпочали реалізацію проєкту «Цікаві канікули – 2026» – авторської освітньої ініціативи очільниці Навчально-наукового центру проблем педагогіки і психології, професорки кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Галини Білавич. УОД створено 29 травня 2017 р. при Науковому парку за підтримки ректора університету професора Ігоря Цепенди.

УОД є унікальним освітнім простором, який майже десять років успішно функціонує в академічному середовищі й забезпечує сприятливі умови для всебічного розвитку дітей і підлітків. Його діяльність спрямована на підтримку інтелектуального, творчого, фізичного, дослідницького, духовного  й особистісного потенціалу здобувачів освіти, які прагнуть до саморозвитку, пізнання нового та творчої самореалізації.

Важливою сторінкою становлення УОДу є його діяльність у перші роки створення, коли тривав процес формування концептуальних засад та організаційних моделей, до його реалізації активно долучилися науково-педагогічні працівники й студенти близько 20 кафедр університету на засадах волонтерської діяльності. Осердя УОДу  вже 9 років становить кафедра початкової освіти та освітніх інновацій (Руслана Романишин, Галина Білавич, Лариса Сливка, Леся Височан, Марія Клепар, Ірина Гуменюк, Галина Русин, Оксана Цюняк, Олег Довгий, Марія Копчук-Кашецька, Світлана Вербещук, Ігор Бай, Наталія Матвеєва, Уляна Борис, Світлана Довбенко, Вероніка Озарко й ін.). 

Від моменту створення УОДу було закладено основу його унікальної освітньої моделі, що реалізується через систему тематичних шкіл і творчих студій. Саме тоді сформувалося ядро освітніх напрямів, які стали базою для подальшого розвитку проєкту та успішно функціонують досі, зберігаючи наступність, інноваційність і практикоорієнтованість навчання. Школи УОДу, які мають уже майже десятирічні традиції (ІТ-школа, Школа мовних екологів, Школа олімпійського резерву, Школа живопису, Школа вокалу, Школа журналістики, Школа «Умілі ручки», Катехитична  школа, Школа мейкерства та розваг, Екошкола, Школа цікавої математики, Школа поліглотів, Школа шляхетних українців та ін.), є прикладом стабільного розвитку інноваційних практик роботи з обдарованими дітьми. Прикладом може слугувати  Школа юних бізнесменів «Як стати мільйонером», створена 2017 р. за ініціативи кафедри управління та бізнес-адміністрування (її завідувачка й одна з перших волонтерок УОДу професорка Валентина Якубів, а також доцентки Ольга Жук, Антоніна Томашевська, Ольга Ємець), яка відіграла вагому роль у становленні економічної освіти школярів за умов позашкілля, сприяла формуванню в юних студентів основ економічного мислення, фінансової грамотності та підприємницької культури.

Упродовж років засновано й розвинуто інші школи (Школа безбар’єрності, Школа лідерства, Школа формування емоційного інтелекту, Школа основ дизайну й художньої графіки, Школа «Червоний дракон» (китайська грамота й китайська культура), Школа краєзнавства, Школа самонавчання, Школа інклюзії  тощо), що нині є невід’ємними частинами  освітнього середовища УОДу, охоплюють різні напрями розвитку дитини: від інтелектуального та мовленнєвого до творчого, духовного, мистецького, природничого, технологічного, фізично-оздоровлювального, безбар’єрного   тощо. Така багатовекторність уможливлює кожному юному студентові обрати власну освітню траєкторію, розкрити індивідуальні здібності та спробувати себе в різних видах діяльності.

«Університет обдарованої дитини справедливо називають педагогічним феноменом, –  зазначає його очільниця Галина Білавич, –  унікальність полягає не тільки у відсутності аналогів з-поміж закладів вищої освіти України, а й у створенні особливого освітнього середовища, де висококваліфіковані науково-педагогічні працівники й талановите студентство об’єднали зусилля задля розвитку дітей».

У діяльності УОДу активно впроваджуються ідеї концепції Нової української школи, використовуються технології коучингу, тьюторства, менторства, міжпредметної інтеграції, проєктного навчання та сучасні інноваційні методики. Особливістю проєкту є те, що зі школярами працюють студенти за керівництва викладачів-наставників, що створює унікальну творчу лабораторію для професійного становлення майбутніх педагогів. Перебування учнів в академічному середовищі дає їм можливість відчути себе частиною великої університетської спільноти, ознайомитися з особливостями освітньої й наукової діяльності, долучитися до сучасних освітніх практик, розширити власний світогляд і відкрити нові горизонти знань. Спілкування з викладачами, студентами й однолітками сприяє формуванню мотивації до навчання, розвитку критичного мислення, творчої ініціативи й дослідницьких навичок. Особлива цінність УОДу  полягає в тому, що він створює умови для гармонійного розвитку особистості. Юні студенти не тільки поглиблюють знання з різних галузей науки, а й навчаються працювати в команді, презентувати власні ідеї, реалізовувати проєкти, розвивати комунікативні компетентності, лідерські якості тощо.

Водночас УОД виконує важливу профорієнтаційну місію, допомагаючи школярам Івано-Франківська визначити власні інтереси, розкрити природні здібності, усвідомлено будувати майбутню освітню траєкторію, зокрема в стінах КНУВС.

Координатором проєкту «Цікаві канікули – 2026» є Навчально-науковий центр проблем педагогіки і психології КНУВС. Нині реалізація проєкту відбувається за підтримки структурних підрозділів університету, зокрема професорсько-викладацького складу (близько 50 викладачів і студентів-волонтерів) кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, кафедри математики та інформатики і методики навчання (Олеся Власій), кафедри журналістики (Ірина Копистинська, Ігор Бойчук), кафедри англійської філології (Оксана Трухан), кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи (Ірина Комар, Ірина Дідух), кафедри теорії та методики фізичної культури (Інна Ткачівська), кафедри підприємництва, торгівлі та прикладної економіки (Ольга Ємець, Діана Шеленко), кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика (Наталія Басараб, Борис Савчук), кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну (Михайло Гнатюк), кафедри сценічного мистецтва і хореографії (Наталія Марусик), кафедри загального та германського мовознавства (Ірина Ілійчук), Івано-Франківського фахового коледжу (Марія Багрій, Тетяна Клубочкіна), а також сумлінної праці очільника Катехитичної школи о. Петра Басараба, очільниці Школи формування емоційного інтелекту психолога Іванни Самолук та ін., які є науковими консультантами ННЦ проблем педагогіки і психології. Загалом у межах проєкту вже проведено 48  різнопланових занять, спрямованих на розвиток інтелектуальної, творчої, спортивної, мовленнєвої, дослідницької, мистецької, лідерської обдарованості школярів, виховання патріотизму, духовних якостей тощо.   Саме в межах діяльності близько тридцяти шкіл розробляються сучасні програми занять, навчально-методичні матеріали, інноваційні форми роботи з учнями.

Важливу роль у функціонуванні УОДу  відіграють студенти-волонтери (Вероніка Озарко, Анастасія Шумило, Олена Невінська, Соломія Турчин, Олена Цвігун, Марія Марчук, Софія Савчук, Олександр Саманюк, Ангеліна Чіпак, Евеліна Трофімова, Денис Глінський, Ольга Гордиця, Ніна Боднарчук, Соломія Довбняк, Євген Левко та ін.), які за керівництва викладачів-наставників не тільки проводять майстер-класи, освітні заходи, творчі заняття та реалізують авторські проєкти, а й є прикладом активної громадянської позиції й професійного зростання. Символічно, що з-поміж нинішніх наставників і ковчів є чимало тих, хто свого часу був юним студентом УОДу (Софія Савчук, Марія Копчук-Кашецька), а сьогодні повертається до проєкту вже в новій ролі, продовжуючи його традиції та передаючи власний досвід юному поколінню. 

Другий рік поспіль УОД є базою виробничої практики для студентів спеціальності «Початкова освіта», яку забезпечує кафедра початкової освіти та освітніх інновацій (завідувачка кафедри професорка Руслана Романишин; координатор практики професорка Лариса Сливка). Такий формат співпраці став важливим складником професійної підготовки майбутніх учителів, позаяк уможливлює поєднати теоретичні знання з реальним педагогічним досвідом. УОД є своєрідною творчою лабораторією педагогічної майстерності, де студенти мають змогу працювати з дітьми за умов неформальної освіти, проводити інтегровані заняття, майстер-класи, квести, тренінги, розробляти власні освітні проєкти й апробовувати сучасні методики навчання. Саме тут майбутні педагоги за керівництва методистів Лариси Сливки, Лесі Височан, Марії Клепар, Галини Русин, Ігоря Бая, Світлани Вербещук, Олега Довгого, Наталії Матвеєвої, Світлани Довбенко, Любомири Ілійчук та науково-методичного супроводу ННЦ проблем педагогіки і психології (Галини Білавич, Ірини Комар) вчаться організовувати освітній процес, налагоджувати ефективну взаємодію з учнями, працювати в команді та знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини. Новаторським є досвід проведення занять у різновікових групах та участь у роботі численних шкіл і творчих студій УОДу. Високий рівень професійної підготовки, ініціативність, творчий підхід до організації занять в УОДі, щиру зацікавленість у роботі з обдарованими дітьми продемонстрували студенти другого курсу спеціальності «Початкова освіта» Софія Іванів, Анастасія Бабій, Анастасія Березовська, Мар’яна Куца, Іванна Семенишин, Вікторія Лонич, Ольга Чіпко, Марія Копчук-Кашецька та ін.

Важливу роль у залученні до діяльності УОДу висококваліфікованих фахівців із різних галузей відіграє ННЦ проблем педагогіки і психології КНУВС. Центр  є координатором співпраці між університетом, освітянами, психологами, катехитами, науковцями та практиками, які долучаються до реалізації освітніх і виховних проєктів УОДу. Завдяки такій взаємодії юні студенти, а також студенти-практиканти мають змогу спілкуватися з успішними професіоналами, знайомитися із сучасними підходами до навчання, розвитку особистості й професійного самовизначення. Так, наприклад, у межах проєкту «Цікаві канікули – 2026» для юних студентів відбулося заняття в Школі формування емоційного інтелекту «Світ моїх емоцій». Його провела Іванна Самолук – психолог, член Міжнародної асоціації психологів та тренерів-експертів, співзасновниця простору психологічної та правової підтримки «Ти Є», науковий консультант ННЦ  проблем педагогіки і психології. Під час заняття школярі вчилися розпізнавати власні емоції, усвідомлювати їхній вплив на поведінку, розвивали навички емоційної саморегуляції та конструктивного спілкування. Розвиток емоційного інтелекту є одним із пріоритетних напрямів діяльності Центру, особливо за умов сучасних суспільних викликів і воєнного часу.  Саме тому проведення таких занять є важливим складником освітньо-виховної діяльності УОДу та свідчить про прагнення створити середовище для гармонійного розвитку особистості кожного учасника освітнього процесу за умов академічного середовища.

Станом на 10 червня для близько 50 юних студентів УОДу організовано інтенсивну програму розвитку різних видів обдарованості. Для ефективної роботи сформовано дві навчальні групи: УОД-11 («першокурсники») – учні 1–4 класів, які зазвичай уперше долучилися до навчання в УОДі, та УОД-21 («другокурсники») – учні 5–6 класів, які вже мають досвід участі в освітніх проєктах УОДу. Програма літнього інтенсиву поєднує очний і дистанційний формати навчання. Щодня до обіду для дітей проводять три пари занять, майстер-класів, тренінгів і творчих студій, а після обіду юні студенти продовжують навчання в онлайн-форматі, відвідуючи ще дві пари занять. Така організація освітнього процесу уможливлює максимально охопити різні напрями розвитку особистості дитини й створити насичене середовище для навчання, творчості й спілкування. Обдарований інтенсив УОДу став простором нових знань, відкриттів і самореалізації, де кожна дитина має можливість проявити свої здібності, знайти нові захоплення та зробити важливий крок до власного успіху. Проєкт «Цікаві канікули – 2026» триватиме до 12 червня.

З Університетом обдарованої дитини тісно співпрацює кафедра журналістики (завідувачка доцентка Ірина Копистинська), яка забезпечує медійну підтримку проєкту «Цікаві канікули – 2026». Завдяки волонтерській праці студентського телебачення Stefanyk-TV створено відеосюжет про реалізацію проєкту «Цікаві канікули – 2026» (переглянути його можна за покликанням: https://www.facebook.com/100053215734069/posts/1620917323025443/?rdid=0kFESR510SjT8Gyo#

 Більш докладно про «Цікаві канікули – 2026» та Університет обдарованої дитини можна дізнатися за покликанням: https://kidsuniver.blogspot.com/

 

Школа основ дизайну і художньої графіки при УОДі як простір творчого розвитку дітей

 

Школа основ дизайну і художньої графіки при УОДі як простір творчого розвитку дітей

У процесі реалізації проєкту «Цікаві канікули – 2026» від Університету обдарованої дитини для юних студентів активно працює Школа основ дизайну і художньої графіки, діяльність якої спрямована на розвиток мистецької обдарованості особистості.

Школа основ дизайну і художньої графіки функціонує в межах діяльності Навчально-наукового  центру проблем педагогіки і психології, що  є осередком науково-методичного забезпечення інноваційних освітніх проєктів. Її очолює науковий консультант Центру кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Гнатюк.

Школа основ дизайну і художньої графіки впродовж багатьох років є важливим осередком творчого, естетичного й національно-патріотичного виховання дітей. Навчання тут спрямоване на розвиток художніх здібностей, образного мислення, креативності, просторової уяви, практичних навичок, необхідних для подальшого професійного становлення у сфері мистецтва, дизайну, сучасних творчих професій.

Особливу роль у діяльності Школи основ дизайну і художньої графіки відіграє її викладач – висококваліфікований педагог і митець, який багато років присвячує себе активній волонтерській праці в УОДі. Завдяки багаторічному досвіду, професіоналізму, відданості справі доц. Михайло Гнатюк уміє зацікавити школярів творчістю, допомагає кожному юному студентові УОДу  розкрити свій потенціал і відчути радість від власних досягнень.

Розроблена доц. Михайлом Гнатюком серія занять спрямована на вивчення основ дизайну і художньої графіки. Вони передбачають різні види малювання, проєктування й ознайомлення з народними мистецькими традиціями. Так, під час заняття, проведеного 2 червня 2026 року, надзвичайно цінним дидактичним матеріалом для навчання юних студентів УОДу молодшого і середнього шкільного віку стала традиційна яворівська дерев’яна іграшка (забавка), яка сьогодні активно відроджується ентузіастами Яворівщини та випускниками мистецьких шкіл. Пташки, коники, меблики, деркачі та інші вироби привернули увагу учнів своєю простою конструктивною формою, характерним орнаментом і яскравою кольоровою гамою. Традиційні мотиви, які здавна використовувалися в розписі весільних скринь і дитячих забавок, надихали юних студентів на творчість і створення власних художніх робіт. Використовуючи народні зразки як аналоги, юні студенти УДу через наслідування та творче переосмислення розробляли власні малюнки й проєкти майбутніх виробів, навчалися бачити красу в простих речах та шанувати культурну спадщину свого народу.

Таке навчання має важливе значення для гармонійного розвитку дитини. Воно сприяє формуванню художнього смаку, дрібної моторики, уваги, посидючості, здатності до самовираження та творчого мислення. Водночас юні студенти знайомляться з національними традиціями, вчаться розуміти цінність народного мистецтва та усвідомлювати свою належність до української культури; доц. Михайло Гнатюк переконаний: на основі подібного народознавчого матеріалу доцільно навчати сучасне учнівство не тільки дизайну, а й інших творчих і технологічних напрямів. Уже в дошкільному віці та початковій школі важливо забезпечувати реалізацію принципів культуровідповідності та природовідповідності навчання, поєднуючи сучасні освітні підходи з багатими традиціями українського народного мистецтва.

  

 

 

Нейросекрети успішного навчання у Школі самонавчання

з Наталією Басараб

У межах проєкту «Цікаві канікули – 2026» від Університету обдарованої дитини для учнів успішно функціонує Школа самонавчання, діяльність якої спрямована на формування в здобувачів освіти умінь ефективно вчитися, розкривати власний потенціал і свідомо керувати процесом свого розвитку.

Школу самонавчання, що діє при Навчально-науковому  центрі проблем педагогіки і психології, який є осередком науково-методичного забезпечення інноваційних освітніх проєктів, очолює науковий консультант Центру доктор філософії, асистент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика Наталія Басараб.

У контексті діяльності Центру, що спрямована на впровадження сучасних психолого-педагогічних технологій, розвиток творчого потенціалу особистості й формування навичок навчання впродовж життя, багаторічний викладач-волонтер УОДу Наталія Басараб розробила серію занять для дітей, присвячених проблемам самонавчання, у процесі яких юні студенти УОДу  вчаться не просто здобувати знання, а ефективно працювати з інформацією, ставити перед собою цілі, планувати власний розвиток і досягати успіху завдяки наполегливості й внутрішній мотивації. Заняття побудовані в інтерактивній формі та поєднують елементи психології, педагогіки, нейронауки, тренінгових технологій і практичних вправ. Такий підхід уможливлює глибше зрозуміти себе, усвідомити власні сильні сторони й відкрити нові можливості для особистісного зростання.

Так, 2 червня 2026 р. для учнів 1-4 класів Наталія Басараб провела інтерактивне заняття «Як навчатися самостійно? Нейросекрети успішного навчання», яке спрямоване на розвиток у дітей навичок самостійного навчання, формування пізнавальної активності та усвідомлення власних можливостей у здобутті знань. Юні студенти УОДу дізналися про ефективні способи самонавчання й  ознайомилися з особливостями роботи людського мозку.

У процесі роботи використовувалися інтерактивні форми: ігри, творчі вправи та обговорення, під час яких діти вчилися формулювати запитання, самостійно знаходити інформацію та добирати різні джерела знань.

Пізнавальною й водночас цікавою для дітей стала гра «Правда чи міф?», у якій учасники перевіряли свої уявлення про самоосвіту, розрізняли правильні та хибні твердження та обговорювали важливість віри у власні можливості навчатися самостійно.

Не менш захопливою стала інтерактивна гра «Таємна валіза самоосвіти», у межах якої діти визначали, що необхідно людині для ефективного самонавчання. У «валізу» учасники символічно «складали» інструменти пізнання та розвитку: книгу, олівець, лупу, карту, ноутбук, фарби та інші засоби, які допомагають відкривати нові знання.

Особливу зацікавленість учасників викликали вправи з нейрогімнастики, спрямовані на розвиток уваги, пам’яті, координації рухів та міжпівкульної взаємодії. Виконуючи нейровправи, уодівці переконалися, що мозок потребує постійного тренування так само, як і м’язи людини. Для ефективної самоосвіти важливим є формування попередньої мотивації, яка виникає під впливом зовнішніх чинників: ігрових методів, змагань, інтерактивних вправ та інших активних форм навчальної діяльності. Саме такі підходи сприяють зародженню інтересу до пізнання й поступовому формуванню стійкого прагнення до самостійного навчання. Ці завдання й допомагає реалізувати Школа самонавчання, що успішно працює при Навчально-науковому  центрі проблем педагогіки і психології.

 

 

 Ми –  частина природи: перше заняття в Екошколі

У межах діяльності Екошколи, що за керівництва професора кафедри  початкової освіти та освітніх інновацій Лесі Височан діє при ННЦ проблем педагогіки і психології, в Університеті обдарованої дитини (УОД) відбулося захопливе заняття для юних студентів в міському парку, яке подарувало .уодівцям можливість навчатися безпосередньо в природному середовищі. Такі зустрічі є надзвичайно важливими для формування екологічної свідомості школярів, адже уможливлює не тільки здобувати нові знання, а й відчувати себе невід’ємною частиною довкілля.

Перебуваючи серед дерев, квітів і пташиного співу, юні студенти УОДу  мали змогу спостерігати за природою, помічати її красу й зміни, які відбуваються з приходом літа. Глибше пізнати природу допомагали професор Леся Височан, студентка-волонтерка Соломія Турчин а також студенти, що навчаються на спеціальності «Початкова освіта» й проходять виробничу практику в УОДі (Софія Іванів, Анастасія Бабій, Анастасія Березовська, Мар’яна Куца, Іванна Семенишин). Учні наочно побачили й відчули нерозривний зв’язок із природою, звертали увагу на різноманіття рослин, особливості літнього ландшафту, сезонні явища, вчилися бачити гармонію природного довкілля й усвідомлювати важливість його збереження. Саме такі заняття сприяють наочному пізнанню природи. Те, про що можна прочитати в шкільних підручниках, юні студенти мали  можливість побачити на власні очі, дослідити, відчути й пережити особисто. Безпосередній контакт із природою допомагає глибше зрозуміти її закони, формує дбайливе ставлення до довкілля та виховує відповідальність за його майбутнє.

Не менш важливим складником зустрічі стало знайомство учасників проєкту «Цікаві канікули – 2026» між собою. За допомогою різноманітних  ігор, командних вправ та інтерактивних завдань діти змогли більше дізнатися одне про одного, поділитися своїми захопленнями, знайти нових друзів і відчути себе частиною дружньої спільноти УОДу. Атмосфера щирості, відкритості та взаємної підтримки сприяла створенню позитивного настрою та налаштувала учасників на подальшу спільну діяльність. Заняття в міському парку стало чудовим початком роботи Екошколи, адже поєднало пізнання, спілкування, дослідження та радість відкриття.  

Заняття в Школі мовних екологів «Бути мовним екологом – це вимога часу!»

 У сучасному інформаційному просторі особливого значення набуває мовна екологія – розділ мовознавчої науки, спрямований на збереження чистоти, культури та духовної сили української мови. Очільниця Школи мовних екологів, що діє при ННЦ проблем педагогіки і психології, професорка Галина Білавич на початку заняття зазначила: «Бути мовним екологом означає відповідально ставитися до власного мовлення, дбати про якість мовного середовища, сприяти поширенню грамотної, красивої та змістовної української мови в усіх сферах життя. Утім, ситуація, яка сталася в практиці, за словами професора Павла Гриценка, очільника Інституту української мови НАН України, нерідко нагадує «мовне каліцтво», що проявляється у спотворенні норм української мови, засміченні мовлення суржиком, росіянізмами, надмірним вживанням англіцизмів, іншими невиправданими запозиченнями, мовними штампами, агресивною комунікацією. Воно негативно впливає на мовну культуру українства, збіднює виражальні можливості рідної мови та послаблює національну мовну ідентичність. Саме тому завдання Школи мовних екологів – берегти чистоту українського слова, формувати культуру спілкування та протидіяти явищам мовного каліцтва, що руйнують мовне середовище».

Традиційно пари в Школі мовних екологів для уодівців разом із професоркою Галиною Білавич проводять студенти. Цьогоріч заняття «Бути мовним екологом – це вимога часу!» відбувалося за участі Вероніки Озарко (студентки-волонтерки та співочільниці Школи мовних екологів, старости  наукового гуртка «Мовні екологи», що діє на кафедрі початкової освіти та освітніх інновацій), здобувачок другого (магістерського) рівня вищої освіти Анастасії Шумило, Олени Невінської, студентки 2 курсу Фахового коледжу УКД Софії Савчук.

Серед основних завдань Школи мовних екологів – формування в дітей і юнацтва усвідомленого ставлення до мовних процесів, популяризація культури українського мовлення, ознайомлення з нормами сучасної української літературної мови, розвиток умінь аналізувати мовні явища й знаходити шляхи подолання мовних проблем, уміння бачити помилки та виправляти їх, навички екологізувати мовне довкілля. Важливим напрямом роботи є також виховання активних захисників української мови, здатних бути прикладом української мовної культури у своєму середовищі.

Тож завдання, які організатори Школи мовних екологів пропонували юним студентам УОДу, були спрямовані на те, щоб не тільки правильно говорити й писати, а й усвідомлювати красу й силу українського слова, його вплив на людину та суспільство. Усі завдання (творчі, на редагування тексту, мовні розминки, мовнодидактичні ігри тощо) слугували меті – створювати мовноекологічне довкілля, у якому панують відповідальність і любов до української мови.

Бути мовним екологом за умов російської агресії – означає бути небайдужим до майбутнього української мови, зберігати її чистоту, плекати мовну культуру та сприяти утвердженню українського слова як важливого складника національної безпеки, духовності та громадянської свідомості. Формування національно-мовної особистості є одним із найважливіших завдань сучасної освіти, особливо за умов війни, коли українська мова стала не тільки засобом спілкування, а й символом національної гідності, духовної стійкості та незламності українського народу. Особливо емоційною та натхненною стала творча частина заняття, під час якої діти писали щирі листи підтримки Героям, за допомогою олівців, фломастерів створювали барвисту вишиванку для них.

Галина Білавич у зв’язку із цим наголосила: «Сьогодні захист української мови є невід’ємним складником захисту української державності. Саме тому особливого значення набуває діяльність відомих українських мовознавців, які присвятили своє життя утвердженню авторитету української мови.  З-поміж них –  Павло Гриценко, який послідовно обстоює право українців на власний мовний простір, наголошує на важливості збереження мовної самобутності та підкреслює, що мова є одним із фундаментів національного буття, тому необхідно позбуватися «мовного каліцтва». Наукова й громадянська позиція вченого є прикладом служіння українському слову та українській культурі».

Студентки-волонтерки Олена Невінська, Вероніка Озарко, Анастасія Шумило, Софія Савчук розповіли юним учасникам УОДу про свої успіхи в дослідженні проблем екології української мови. Підкреслили, що за умов війни особливої актуальності набуває місія мовних екологів. Сьогодні бути мовним екологом – це вимога часу й означає свідомо дбати про чистоту й культуру мовлення, протидіяти засміченню мовного простору, поширювати якісне українське слово та формувати середовище, у якому українська мова звучить природно, грамотно й престижно. Тож це не тільки освітня, мовна, а й громадянська позиція кожного. Мовний еколог сьогодні – це патріот, який розуміє, що боротьба за Україну відбувається не тільки на полі бою, а й у сфері культури, мови, освіти й науки, а також повсякденного спілкування. Захищаючи українську мову, ми захищаємо право майбутніх поколінь бути українцями, знати свою історію та будувати власне майбутнє у незалежній державі. Формуючи мовну культуру, ми водночас формуємо національну свідомість, громадянську відповідальність і духовну стійкість. Адже сильна українська мова – це сильна Україна, а свідомий мовний еколог – це людина, яка своєю щоденною працею зміцнює національний простір, утверджує українські цінності й наближає нашу спільну перемогу. Із цією метою учням запропоновано низку змістовних завдань, присвячених екології української мови.

У процесі виконання різнопланових завдань відбувалося знайомство з учасниками УОДу, юні студенти опановували культуру українського мовленнєвого етикету, закріплювали мовні формули вітання, прощання, вибачення, подяки тощо, вчилися правильних форм звертання, зокрема й один до одного, що створювало дружню та невимушену атмосферу. Паралельно юні мовознавці вдосконалювали свої знання з орфографічних норм української мови. Задля цього редагували текст листа, написаний з помилками.

​Справжнім захопленням для всіх став фінал заняття, який пройшов в ігровій та командній формі. Поділившись на чотири команди, уодівці влаштували інтелектуальне змагання, складаючи анаграми на основі слова «милозвучність». Результати гри приємно вразили та навіть здивували: команди знайшли майже однакову кількість слів, продемонструвавши глибокі, цікаві та зовсім неочевидні мовні знахідки. Це вкотре довело, що в УОДі навчаються    обдаровані діти.

Наприкінці заняття очільниця Школи мовних екологів ближче познайомила юних студентів УОДу зі здобувачками другого (магістерського) рівня вищої освіти Веронікою Озарко, Анастасією Шумило, Оленою Невінською як авторками численних наукових праць у галузі мовної екології, дослідницями  різних проблем у галузі культури українського наукового мовлення, Софією Савчук як багаторічною юною студенткою Школи мовних екологів УОДу (2017-2023 рр.), а сьогодні однією з найкращих знавців української мови в Україні (цьогоріч  студентка посіла перші місця одразу в чотирьох фінальних престижних філологічних змаганнях: XVI Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (1 місце),  Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України з української мови (1 місце), Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови і літератури (2 місце), XXVI  Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика (3 місце)).

Такі приклади надихають юних знавців української мови досягати вершин у її вивченні. Школа мовних екологів – той майданчик, що сприяє формуванню мовної особистості, мовноекологічного світогляду школяра, розвитку мовної  культури, а її діяльність спрямована на виховання поваги до української мови як найважливішої духовної цінності українського народу, розвиток навичок грамотного й доречного мовлення, удосконалення комунікативної компетентності й критичного ставлення до явищ сучасного мовного середовища.